Розповісти про цю новину:
Популярні новини
Раптова популярність: нові українські культури-лідери

Не для кого не секрет, що Україна лідирує у світовому виробництві олійних та зернових культур. Та якщо ми уважно подивимось на специфіку сучасного українського АПК, то побачимо, що наша країна бореться за місце провідних виробників інших культур. Яких саме і що зараз знаходиться в пріоритеті, ми розповімо далі.

Часник

SULMONA-RED-GARLIC

Здавалось би, часник це звична для українців культура, та є тут одна примітна річ. До недавніх пір, 90% часнику завозилось на український ринок з закордону, тобто український часник був не таким вже й українським. Як стверджують крупні аграрії, всередині держави виробництво знаходиться ще на начальному рівні. Кожен рік, більше 10 тис. тон часнику приїздить до нас з інших країн: Китай, Іспанія, Нідерланди. Вітчизняний продукт – це всього лише 3% від виробників та 7% від домашніх господарств. В останні роки, в Україні стали масово виникати господарства, які профільно вирощують часник, бізнес цей, більш ніж рентабельний. Однак всі виробники орієнтовані на зовнішній ринок. Ця культура не потребує великих земельних площ і навіть декілька сотих швидко окупають себе, стримує лише відсутність необхідних технологій. Будемо сподіватись, що скоро всі пробіли будуть закриті, а на наших прилавках з’явиться справжній український часник.

Горох

poleznye-svoystva-goroha

Збільшення посівних площ під горох, стало справжньої несподіванкою. Від самого початку прогноз виглядав наступним чином – планувалось засіяти 182 тис. гектарів землі, а фермери змогли обробити цілих 239 тис. гектарів. Це на 35% більше, ніж в попередньому році. В 2016 на експорт пішло 359 тис. тонн гороху, це +106.5 млн. доларів у казну. Основними імпортерами українського гороху стали, Турція та Пакистан. Збільшення посівних площ, дасть можливість наростити експортний потенціал, адже не дивлячись на такі значні цифри, загальна доля українського гороху на світовому ринку – менше 1%.

Лохина

5_0

Ягоди як і раніше вважаються безпрограшним варіантом для агробізнесу. Кожен рік, виробництво ягід в Україні, збільшується на 4%. Лохина, найцікавіша ягода на сьогоднішній день, всього за пару років, з нішової культури вони перетворилась у провідну. Зараз вона знаходиться на третьому місці в рейтингу, попереду лише смородина та суниця. Для порівняння, у 2007 році під її висадку було виділено 134 гектари, а в цьому році, вже 1034 гектари плантацій. Цей показник забезпечив Україні місце в п’ятірці світових виробників лохини. Серед основних імпортерів: Польща, Нідерланди, Білорусь.

Вишня

C8KZf2FUMAEcXvC

Протягом декількох років, Україна є лідером виробництва вишні, а наші темпи закладки вишневих садів, в рази перевищують європейські показники. Кожен рік у нас збирають по 180 тон цієї ягоди, що складає 13.4% світового виробництва. І нехай світовий вишневий ринок не такій вже і великий, більшу його частину забезпечує саме наша країна. Лише в минулому році, ми змогли відправити до Білорусі цілих 300 тон ягід. Девальвація гривні посприяла тому, що Україна зможе наповнювати як зовнішній ринок, так і внутрішній. Аграрії почали вирощувати більш стійкі сорти вишні з високими показником якості ягід. Якщо норма 2007 року складала 6 тонн з одного гектара, то сьогодні ми сміливо можемо говорити про 10 тонн з гектара.

Волоські горіхи

C8KZf2FUMAEcXvC

Неможна обійти стороною і волоські горіхи, у свій час, історія з «горіховою мафією» наробила багато шуму. Це не могло не підігріти інтерес з боку аграріїв усіх рівнів. Сьогодні, Україна лідирує у європейському рейтингу по виробництву волоських горіхів, а у світовому списку виробників займає 5те місце. Офіційна статистика свідчить, що під горішниками знаходиться 16 тис. гектар українських земель. У 2016 році на експорт пішло 40 тис. тонн, що складає 79.28 млн. доларів. Основною проблемою цього сектору є висока вартість саджанців – від 15 до 25 доларів. Досить важливо також те, що плодоносити горіх починає лише через 7 років, після висадки саджанця в ґрунт. Тем не менш, більшість аграріїв вже планують закладку, тому «горіховий бум» точно відбудеться.

Завдяки Швейцарсько-українській програмі EGAP «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами, «АгроЯрд» працює та самовдосконалюється для вас.

2017-05-25 15:55:13 view 165