Відносно недавно у широкий загал потрапили результат дослідження, які свідчать, що українці їдять в рази більше за європейців. Було відмічено також те, що раціон середньостатистичного українця менш калорійний, а витрачаємо ми більше через низькі зарплати та високі ціни. В українській родині на продукти харчування йде більше половини загального доходу, цей показник закордоном в рази менший. Та не варто забувати і про те, що показник заробітної плати в нашій країні набагато менший, ніж в Європі. У перерахунку на гроші, виходить показник нижчий, ній у європейських родинах. Так, з цим трохи розібрались, підемо далі.

Калорійність

Аналітики ЕДК провели підрахунки і вивели відсоток витрат на Харчування в Україні та країнах Європи. Примітно і те, що єдиною країною, в якій раціон менш калорійний, ніж у українців, став Кіпр. Ця різниця складає всього 3%. Для порівняння, наведемо ці ж показники по іншим країнам ЄС (добова норма):

• Бельгія – 3800 ккал.
• Німеччина, Польща – 3500 ккал.
• Румунія, Велика Британія – 3400 ккал.

Що стосується грошових витрат на їжу, то картина виглядає наступним чином:

• Німеччина – 10.5% від загального прибутку.
• Бельгія – 13.3% від загального прибутку.
• Румунія – майже 30% від загального прибутку.
• Британія – 8.4% від загального прибутку.
• Україна – 55% від загального прибутку.

Зарплатня

Виконавчий директор ЕДК говорить про те, що причиною низьких український зарплат є низький показник ВВП. В свою чергу, ця цифра залежить від продуктивності працюючого населення. Причиною такої «сумної» ситуації все ще вважають витік трудових ресурсів. Поки наші співвітчизники будуть продовжувати активно «мандрувати» на заробітки, стан справ не міниться.

Низький рівень зарплат напряму пов’язаний зі споживанням неякісної, та дешевої їжі. Отже, загальний стан раціону не самий задовільний. Лідерами у такому «нездоровому» меню є: макаронні вироби, картопля, субпродукти, які заміняють якісне м’ясо.

Думка експертів

Оксана Скіталінська, лікар-дієтолог, відмітила, що європейці намагаються швидко і ефективно зігнати зайві калорії. Вони пересуваються на роботу і назад на велосипеді, займаються активними видами спорту і т.д. Тим не менш, середнє число калорій занадто велике, скоріш за все, це викликане активним розвитком галузі громадського харчування.

Психологи також висловились з цього приводу, міф про те, що українці занадто багато їдять, це не пустий звук. Під час кризи люди дуже часто заїдають стрес – проста дегенеративна звичка. Згадайте, в дитинстві мами та бабусі годували нас перед сном, аби ми швидше заспокоїлись та заснули. Така ж модель переходить і на доросле життя, людина просто наїдається, впадає в стан дитини і не хоче приймати жодних рішень. Аби позбавитись від цього, необхідно просто визнати проблему, заодно з цим, можна знецінити й інші шкідливі звички.

Ціни попереду інфляції

Продуктовий кошик українця дорожчає швидше, ніж зростає заробітна плата, це видно все в тих же дослідженнях ЕДК. Останні дані за липень виглядають наступним чином:

• Працездатні українці – 1421 грн. або 84% від прожиткового мінімуму.
• Для пенсіонерів – 1086 грн. або 83% від прожиткового мінімуму.

За останні 7 місяців інфляція на продуктах харчування склала більше 10%. Офіційні дані держслужби статистики надали нам цифру у 8.2%. Більш за все зросли ціни на ягоди та фрукти, це через низький врожай, цінник збільшився на 88 грн. у місяць. Далі йде свіжа капуста – на 11 грн. в місяць, свинина – на 18 грн. місяць. Єдине, що тішить, це вартість риби, вона залишилась колишньою – 25 грн. місяць, а ціна на яйця зменшилась майже в 2 рази.

Як виявилось, реальне положення справ виглядає не так,як здавалось на перший погляд. Хоч добрий апетит українцям і не чужий, та назвати це обжерливістю просто не повертається язик. Та і показники зарплата в тандемі з цінами і якістю продуктів роблять свою справу.